Прийнято вважати, що скромність - найкраща прикраса людини. У народній творчості на цю тему існує багато прислів'їв, приказок і оповідань. Але зайва скромність і сором'язливість не тільки не прикрашає, але часто просто ускладнює життя в соціумі. Згадати хоча б про банальний страх заговорити з незнайомою людиною або про ту затисканість у незнайомій компанії.
Звідки ноги ростуть?
Чому одна людина відчуває себе на публіці, як риба у воді, і може зачарувати навіть злісного Цербера, а для іншого - попросити водія маршрутки зупинити на потрібній зупинці є подвигом усього життя?
Причини бувають настільки ж різні, наскільки різні люди. Але найчастіше коріння зайвої сором'язливості сягає далеко дитинства. А деталі вже розрізняються: або батьки були занадто суворі і контролювали кожен крок дитини, або між батьками і дитиною не було емоційних зв'язків, або ж, наприклад, батьки приділяли своєму чаду увагу тільки коли той приносив п'ятірки зі школи. У сором «язливих батьків з більшою ймовірністю виростуть сором» язливі діти, бо саме батьки - приклад для наслідування.
Докопатися причини виникнення страхів і соромливості - величезний крок на шляху вирішення проблеми. Часом це не легко, особливо, якщо спогади супроводжуються неприємними емоціями. Але такі заходи необхідні для того, щоб позбутися зайвої соромливості щоб зрозуміти, в якому ключі рухатися у вирішенні проблеми.
Дізнатися причини сором "язливості
Ще один важливий рух у бік подолання страхів - проаналізувати ситуацію і дізнатися, що саме провокує соромливість. Якщо ви соромитеся дзвонити незнайомим людям по телефону або відчуваєте себе ніяково в новій компанії, що саме викликає це почуття? Якщо це, наприклад, страх не знайти потрібні слова, прорепетируйте свою промову перед тим, як набрати номер (можна навіть записати важливі пункти, щоб напевно обговорити їх) або придумайте заздалегідь парочку універсальних тем для розмов або жартів, які допоможуть уникнути незручного мовчання.
Якщо страх викликаний зовнішніми факторами (наприклад, боїтеся неправильної реакції з боку співрозмовника), то з цим складніше впоратися. Потрібно зрозуміти, що все неможливо всім сподобатися, а тим більше ідеально розпланувати весь процес комунікації. І якщо щось пішло не так, як хотілося, то що з того? Так, неприємний момент (можливо, тільки у вашій голові), з ким не буває. Життя через це не закінчитися і навіть не зіпсуватися. Так навіщо переживати?
Дивитися страху в очі
Мабуть, це одна з найбільш банальних порад, які тільки можуть бути, але і одна з найдієвіших. Як би ви не шукали чарівну пігулку, яка допоможе розкріпачитися, ніякий лікар її не випише. Вам самим доведеться бути цією пігулкою. Так, той же телефонний дзвінок невідомому абоненту буде тортурою в перший раз, але вже двадцятий вихідний дзвінок стане настільки буденною річчю, що ви будете тільки дивуватися своєму колишньому страху.
Один психолог дав відмінну пораду з цього приводу: «Прикидайся, поки ти не станеш таким». Хочете стати душею компанії? Поводьтеся так, ніби ви вже нею є. Намалюйте собі модель поведінки тієї людини, ким хочете бути, і слідуйте їй. Можна почати з деталей, поступово додаючи нові зміни, можна кардинально змінити образ, як хочете. Далі така поведінка увійде в звичку, але, звичайно, не можна сказати, що абсолютно безболісно і легко.
Змінити особисті параметри
Мислення людини безпосередньо визначає її поведінку. Якщо ви думаєте, що все життя будете невдахою, то ви ним і будете. Знову ж таки, банальні фрази, але велосипед тут не придумати. Не варто заздалегідь недооцінювати себе і знайти себе на невдачу. Якщо ви самі не вірите у власні сили й успіх, то чому інші повинні вірити в вас?