Там, у Всесвіті, просто жахлива кількість галактик. І нам відомо, що принаймні в одному місці космосу життя є. Це наша рідна планета. Тому, враховуючи розміри Всесвіту, шанси на існування будь-якої форми життя на екзопланеті, що обертається навколо далекої зірки, досить високі. Так чому ж ми її досі не знайшли? Або, навпаки, чому вона не знайшла нас?
Чи є десь у космосі інопланетяни? Якщо використовувати математику і статистику, відповідь має бути однозначною: Так. Тому що тільки в Чумацькому Шляху не менше 100 мільярдів зірок! І переважна більшість з цих зірок має планети, що обертаються навколо них. Так чому ж зародження життя не могло статися на якій-небудь з цих планет? Однак цифри цифрами, але свідчень того, що там, в глибинах Всесвіту хтось є, як і раніше немає ніяких.
Астробіолог Альберто Фаерен з Корнелльського університету і Центру астробіології в Мадриді, Іспанія, ставить цікаве запитання в статті, нещодавно опублікованій в EOS: як наші дослідження Марса змінять цю планету?
І дійсно - інопланетянин виглядає дуже худим, з сутулою фігурою і величезною лисою головою. У нього лужевидний рот і великі очі. Вони здаються дуже виразними, і дивно моргають. Руки прибульця теж дуже дивні. Здається, що вони закінчуються кігтями. Хоча добре роздивитися їх у відео неможливо.
За три десятиліття, що минули після робіт місії Вікінг, вченим стало відомо набагато більше. Були отримані нові дані про обмеження для життя на Землі, і про умови на Марсі. Було виявлено надзвичайне розмаїття екстремофілів. Це значно розширило коло потенційно населених місць в інших світах. А завдяки роботі ряду передових роботизованих зондів в останні роки ми додали терабайти в нашу бібліотеку даних про поверхні, надрах і атмосферних умовах Марса.
