Атмосфера Юпітера. Склад
Юпітер складається переважно з водню. Це найпростіший газ у Всесвіті. І в складі атмосфери Юпітера його близько 90 відсотків. Решта 10 відсотків - це гелій. У дуже невеликих кількостях тут також присутні аміак, сірка, метан і водяний пар.
У міру просування від зовнішніх країв Юпітера до його центру тиск і температура підвищується, це викликає поділ газів на шари. У глибинах газового гіганта водень стає рідким. І навіть може почати проявляти властивості металу.
Юпітер може похвалитися просто колосальними запасами водню і гелію. І це робить його наймасивнішою планетою в Сонячній системі.
Шари атмосфери Юпітера
Для того, щоб зробити свою роботу зручнішою, астрономи встановили точкою відліку так зване «дно атмосфери» найбільшої планети Сонячної системи. Це дозволило систематизувати шари, які має атмосфера Юпітера.
«Дно атмосфери», - це точка, в якій за розрахунками вчених, атмосферний тиск буде дорівнювати одному бару. Тобто стільки ж, скільки і на поверхні Землі.
Шар над «поверхнею» Юпітера відомий як тропосфера. Він простягається приблизно 50 на кілометрів. Тропосфера містить аміак, гідросульфід амонію і воду. Саме ці сполуки утворюють характерні червоні і білі смуги, видимі з Землі. Більш холодні білі смуги відомі як зони, а більш темні червоні називаються поясами. Гази всередині зон піднімаються вгору, а всередині поясів - опускаються вниз.
Вітри зазвичай тримають ці дві області окремо один від одного. Але іноді крижані білі хмари перекривають червоні смуги, змушуючи їх на деякий час зникати. Тропосфера також містить щільні хмари, що складаються з води. Вони теж впливають на динаміку атмосфери.
У міру того, як ми просуваємося все вище в тропосферу, температура поступово підвищується.
Наступний шар, стратосфера, простягається майже на 320 км над «поверхнею». Тут стоїть туман з вуглеводнів. Температура в цій області досягає мінус 100 за Цельсієм. І стає тим вище, чим більше стає відстань від умовної нульової точки. Стратосфера, як і тропосфера, нагрівається Сонцем. Ця область закінчується там, де тиск становить одну тисячну від нормального земного тиску.
Далі йде термосфера. Температура тут піднімається приблизно до 725 градусів за Цельсієм. Полярні сяйва, які спостерігаються навколо полюсів Юпітера, родом саме з цих місць. Термосфера нагрівається частинками, що знаходяться в магнітосфері. А також Сонцем.
Найбільш зовнішнім шаром атмосфери Юпітера є екзосфера. З цієї області частинки газу можуть відлітати в космос. Чіткої межі екзосфера не має. І вона плавно переходить у космічний простір.
Велика Червона Пляма
На додаток до червоно-білих смуг, які роблять Юпітер візуально приголомшливим видовищем, планета також може похвалитися ще однією видатною особливістю. Вона відома як Велика Червона Пляма. Це місце насправді є потужним штормом. Він розташований на південь від екватора планети. Цей колосальний ураган легко можна побачити за допомогою земних телескопів.
Юпітеріанському циклону потрібно близько шести земних діб, щоб здійснити повний обіг навколо своєї осі. І він настільки великий, що в нього можна помістити дві Землі. Однак недавні дослідження свідчать про те, що цей гігантський шторм, який спостерігається вже більше 350 років, поступово зменшується в розмірах.
