Дискусії та суперечки про НЛО завжди оповиті таємницею та інтригою з великою дозою ексцентричності. Серйозні ЗМІ, як правило, відмовляються займатися цією темою. Тому дослідники та ентузіасти шукають обривки достовірної інформації в найбільш покинутих куточках інтернету. І потім додають її в свої каталоги і архіви. Тому зрозумілий ажіотаж, коли масовий викид інформації, пов'язаної з НЛО публікує таке джерело, як Вікілікс. Це викликає високий інтерес у ентузіастів. Адже Вікілікс, за їхнім твердженням, ніким і ні чим не обмежується. І значить може відкрити правду про проблему НЛО всьому людству.
Що таке Вікілікс?
Вікілікс увірвався в культурну і суспільну свідомість людей понад шість років тому. Коли виклав у мережу сотні тисяч секретних урядових документів США. Вони стосувалися конфліктів в Іраку та Афганістані. Через деякий час були опубліковані чверть мільйона дипломатичних телеграм. Ці документи були досить неприємними для певних політичних діячів. Настало загальне розуміння того, що ніхто, незалежно від того як високо він не був у владі, не був захищений від демонстрації в прямому ефірі його «брудної білизни».
Йшов час, Вікілікс продовжував випускати документи. І дослідники почали пошук в архівах Вікілікс будь-які згадки про НЛО.
Найбільший інтерес до даних про НЛО виник у 2016 році, коли в мережу потрапили електронні листи від керівника кампанії Гілларі Клінтон. Незважаючи на те, що основна частина контенту була не пов'язана НЛО, багато дослідників витратили багато часу, копаючись в цій інформації. Вони хотіли розкопати хоч щось.
Багато повідомлень, які нібито вказували на інформацію про НЛО, в результаті виявлялася явно притягнутими за вуха. Багато фактів були вирвані з контексту. А «дослідження» матеріалів Вікілікс проводилися досить суб'єктивно. Загалом, жодних одкровень ці матеріали не містили. З таким же успіхом можна знайти свідчення існування інопланетян у романі «Війна і Мир» Л. Н. Толстого.
До того ж Вікілікс не є достовірним джерелом інформації. Оскільки походження його публікацій не завжди можна визначити. Іншими словами Вікілікс без будь - яких зусиль може публікувати що завгодно, і не нести за це ніякої відповідальності.
Дослідники НЛО
Ентузіасти зараз мають доступ до більшої кількості даних Вікілікс. Але ці дані ніхто не перевіряв і досліджував, перш ніж опублікувати. Це просто сирі матеріали. І будь-хто може трактувати їх таким чином, щоб інформація в них відповідала його переконанням або порядку денному. Трохи такої інформації з Вікілікс, напевно, може бути корисно в пошуках істини. Але більшість буде використовуватися шарлатанами, щоб набити свої кишені або підвищити власне его. Дипломатичне листування, розміщене поза контекстом - це далеко не факти. Повідомлення, що озвучують думки однієї людини і її переконання не є доказами.
Можливо, одного разу дослідники НЛО і знайдуть Святий Грааль, захований в архівах даних Вікілікс. Але до тих пір вони повинні бути більш критичними до інформації, яку витягують з масивного вкидання даних.
