Що таке деепричастина?

Деєпригода є однією з форм дієслова, яка відповідає на питання «що роблячи?», «що зробивши?». За допомогою цих питань можна без проблем знайти цю частину мови в реченні.

Деєпричастина позначає якусь додаткову дію об'єкта або предмета, яка була здійснена при основній його дії. Для даної частини мови характерне з'єднання в собі ознак як сказуемого, так і наречия. Як правило, деєпричастина не напружується і в пропозиції є обставиною. Воно утворюється за допомогою певних суфіксів і не має закінчення.

Деєпричастя: важливі правила

  1. Деєпричастя і деєпричастні оберти практично у всіх випадках виділяються комами (з двох сторін або з однією з них).
  2. Деєпричастя поряд з намовами не подаються видозміни і залишаються в одному і тому ж вигляді незалежно від інших частин мови.
  3. Удари в деєпричастях недосконалого виду знаходяться на тому ж самому складі, де вони знаходилися і у деєпричастин досконалого виду.

Розділення деепричастей за видом

Існують два основних види деєпричастей: досконалі й недосконалі. Вид деєпричасті вказує на час протікання будь-якої дії, а також вказують на особливості цієї дії.

Вчинені за видом деєпричастя формуються шляхом додавання суфіксів «в», «ши», «вши» до основи належного до нього дієслова, який також повинен перебувати в досконалому вигляді. З назви даного виду випливає, що таке деєпричастя позначає додаткову дію, яка вже завершилася до поточного моменту. Воно відповідає на питання «що зробивши?». Така дія вчиняється або до основної дії, або після неї. Наприклад, у реченні «піти, закривши двері» деєпричастя «закривши» відповідає на питання «що зробивши?» і має суфікс «в». Відповідно, воно перебуває у вчиненому вигляді.

Наведемо приклад. У пропозиції «Побачивши її, він почав голосніше говорити» є деєпричастя «побачивши», яке відноситься до досконалого вигляду, так як відповідає на питання «що зробивши?» і має суфікс «в».

Недосконалі деєпричасті відносяться до дієслова недосконалого вигляду, що знаходиться в теперішньому часі, і утворюється іменного від нього шляхом додавання суфіксів «а», «я». Наприклад, у реченні «Ми сиділи, слухаючи музику» деєпричастя «слухали» якраз відповідає на питання «що роблячи?» і має суфікс «я». Відповідно, таке деєпричастя можна назвати недосконалим за своїм виглядом.

Наприклад, у пропозиції «Увійшовши в квартиру, я поклала ключі на стіл» деєпричастя «увійшовши» відповідає на питання «що роблячи?» і відноситься до особи, яка вчинила основну дію. У пропозиції є суфікс «я» тому воно відноситься до недосконалого виду.

Існує також поділ деєпричастин на такі види: поворотні і неповернуті. Визначити те чи інше деєпричастя можна за постфіксом. У поворотних деєпричастях є постфікс «сь», а в неповернутих деєпричастях його немає. Наприклад, деєпричастина «радіючи» має постфікс «сь», тому стосується поворотних деєпричастей.

За допомогою наведених питань можна безпомилково знайти деєпричастість у реченні і визначити його вигляд. Наведені правила допоможуть правильно написати деєпричастину і поставити наголоси.