Є аксіоми, які ніхто і ніколи не піддає сумніву, і одна з них - «Егоїзм - це погано». А чому, власне? Аріна Холіна вирішила в цьому розібратися.
Діти року в три розуміють, що всі речі комусь належать. Є «моє» і чуже. Як правило, це все проходить зі скандалами - вони вимагають назад свої іграшки, не дають їх чіпати іншим, і навіть мама - тільки «моя», не чіпайте. Це пізнання світу. Яке в середньому закінчується тим, що батьки його лають, змушують ділитися і встають на бік іншої дитини, тому що так чинити «негарно».
Не займайтеся самолікуванням! У наших статтях ми збираємо останні наукові дані і думки авторитетних експертів у сфері здоров'я. Але пам'ятайте: поставити діагноз і призначити лікування може тільки лікар.
Всі спроби влаштувати свій власний світ припиняються грубо і категорично.
Ну і далі нас вчать бути «добренькими». Нам тільки й пояснюють, що ми комусь щось винні, що спочатку - борг, потім - задоволення, що негарно думати тільки про себе. А вже якщо нам так не пощастило народитися дівчатками, то нас вчать погоджуватися, тримати думку при собі, бути скромними, милими, ніжними, уважними, акуратними, худими, сексуальними (але не розпущеними!), елегантними. І це все працює проти нашого Его - тому що вчать подобатися іншим, а не самим собі. Наголошую:особливо якщо ми жінки.
Чоловіки можуть бути егоїстами. З деякими натяжками, звичайно, але їх все ж привчають рухатися до своєї мети, конкурувати, поважати власні очевидні бажання.
Але жінкам така розкіш не дозволена. Жінка повинна жити в передчутті зустрічі з чоловіком, якому вона буде дивитися в рот, слухати дуже уважно все, що він зволить їй повідомити, жінці треба жертвувати своїми інтересами.
У деяких родинах моїх друзів, коли з'являвся з роботи батько, дітей закривали в дитячій, не дозволяли їм лізти до втомленого тата. А мамам навіть в голову не приходило, що можна піти з дому заради зустрічі з приятелями або подивитися те кіно, яке хочеться їй. Багато хто ламав свій біологічний ритм заради того, щоб лягти спати разом з чоловіком - ну, або набагато раніше, або, навпаки, пізніше (досі є такі дівчата, які опиняються в ліжку об одинадцятій вечора, наприклад, а потім лежать без сну години чотири).
Ну, у таких жінок і доля виходить якась жертовна. Це вони три тижні чекають дзвінка, це вони біжать за першим покликом (причому не в шикарний ресторан, а куди покличуть, хоч відразу додому з каструлею ними ж приготованого борщу), це вони залишаються останніми після вечірки (і не для того, щоб зайнятися пристрасним сексом, а щоб помити посуд), це вони запевняють, що фраза «Ти б схудла - геть, у тебе вже ноги як колода» - зовсім не хамство, а найщиріша і найтепліша турбота про їхнє здоров'я.
«Ти егоїстка!» - говорили (або кричали) особисто мені багато чоловіків. Причому в сварках це був ніби як рішучий аргумент (з їхньої точки зору). Після нього я, напевно, повинна була розвалитися на частини від образи і приниження.
І забавно, що чоловіки говорили це в тих випадках, коли мій «егоїзм» означав, що я не хочу підкорятися їхнім бажанням. Він втратив роботу, нову явно не шукає... «Дорогий, а ти відправляєш резюме?» - «Ти егоїстка!» Він хоче в Іспанію, я - в Данію, і хто егоїстка? Я, зрозуміло, егоїстка.
Але взагалі я, звичайно, егоїстка. І не тому, що не можу поступитися своєю Данією (якраз можу), а тому, що не вважаю, ніби жінка створена прислужувати чоловікові.
Було у мене розлучення, після якого я зустрілася з якихось справ з колишнім, і він мені сказав хвастливо, що «підписав контракт» (в лапках, тому що це не був, звичайно, юридичний договір, а така символічна угода) з дівчиною, що вона робить або не робить, які його інтереси поділяє, як про нього піклується. Взагалі-то я і сама йому давно вже (ще до розриву) говорила, що йому потрібна інша, не така, як я. Але повноти картини і не уявляла. За його уявленнями, жінка поруч - це людина, яка весь свій час, всі свої сили присвячує Чоловікові. Будь-яке зіткнення з її власними звичками/бажаннями йому некомфортне.
Я згадала, що на самому початку я прийшла до нього в гості, попросила попільничку, а він заявив, що в квартирі у нього не курять. Балконів в його будинку не було, на сходах курити вже давно непристойно, тому я сказала: «Окей, спасибі за вино, я поїду додому». Ну, я курю. Якщо це нестерпно, то нам явно не по дорозі. Не буду ж я спускатися на вулицю з сьомого поверху, насправді? Куріння чи чоловік? Вибачте, звичайно, куріння. Цього мужика я поки взагалі не знаю, а курю я все життя.
Так, він був шокований, що я в будь-якій незрозумілій ситуації вибираю себе і своє життя. Як так?! (Чесно кажучи, мені досі не зовсім зрозуміло, чому він вирішив зі мною зустрічатися. Навіть страшно про це думати.)
Відмінно знаю за першими дослідами відносин, що жінка автоматично підлаштовується. Так чи інакше. Наш егоїзм пошкоджений - він інвалід, у нього обмежені можливості. Навіть якщо жінка і настоїть на своєму, вона ж потім перша буде страждати від жалю до чоловіка, з яким вона або була груба, або їй буде соромно, що він не отримав те, що хотів. Причому чим чоловік більш нахабний, патріархальний, тим більше вона буде його шкодувати.
Секс теж так влаштований, що жінка повинна лежати і робити так, щоб йому було добре. Ти трохи вийшла з образу, попросила щось або зробила зауваження - і він миттєво ображається.
Тому жінки і бояться бути егоїстками - вони не хочуть втрачати чоловіків, які не виносять, якщо жінка раптом «теж людина».
Я знаю дівчат, які у відносинах - зовсім інші люди. Стосунки закінчуються, і вони раптом з відчайдушних домогосподарок, які щовечора після роботи готують свіжі обіди, з жінок, які вже давно не бачили нічого, крім бойовиків і серіалу «Форс-мажори», з жінок, які мало не в спортивний зал носять туфлі - ось вони раптом їдять тільки в ресторанах, не знімають кросівки, включають одночасно «Красуню» і «Секс в БГ» - і насолоджуються СВОЇМ життям. Аж до наступних відносин.
Зрозуміло, що кожен вирішує для себе, але ось питання:а навіщо весь час пригнічувати свої бажання, що це дає, ну справді? Чоловіка «будь-якою ціною», якого все одно почнеш ненавидіти, як ув'язнений тюремника, чи він - тебе?
Егоїзм - це добре. Не обов'язково бути таким випученим егоїстом, якому немає діла до людей і їх тривог, але вміння стояти на своєму, повага до свого життя - це той розумний егоїзм, який ми повинні в собі виховувати.
Зверніть увагу, що більшість людей так чи інакше грузнуть у трясовині - саме тому, що не вміють бути собою, дозволяють кому завгодно порушувати свої кордони.
Забудьте все, чого вчили батьки (на цю тему). Забудьте все, що бачили в рідному домі або у сусідів. Хто сказав, що цим людям можна вірити?
Ось мій дядько їв борщ, приготований тіткою, і засуджував: «У твоєї матері краще виходить». А тітка ще й раділа, що він поважає її маму. Я б особисто відняла у нього тарілку і вилила суп в унітаз. Мовляв, або одружись на тещі, або поводься як людина. Дядько, взагалі, був дивовижної делікатності чоловік. На кузину кричав: «Ти що, тупа?!» Немає сенсу говорити, як сильно це зіпсувало їй життя.
Дуже забавно, що жінки бояться втратити чоловіка, якщо будуть егоїстками. Але правда в тому, що це чоловіки найбільше бояться втратити жінку (так, часто це не сильно помітно), а якщо у жінки є воля, то від цих чоловіків потім і не відбутися. Чим більше ти поважаєш себе - тим більше до тебе тягнуться люди. Таке правило життя.
О так, чоловіки будуть чинити опір. Але їх треба гнати за поріг, якщо вони старанно нав'язують свою гру. Буде так, як я сказала, або ніяк. Ну або розумний компроміс.
І взагалі, якщо з чоловіком доводиться боротися, це не той чоловік. Ким би він не був - батьком, бойфрендом, начальником. Вам з ним незручно - значить, відставка.
У житті все змінюється, і залишаєтеся тільки ви. У самої себе. Отже, навколо вас має бути світ, який подобається саме вам. Не мамі, не татові, не чоловікові, не дітям. Вам. І тоді раптом з'являються люди, які в цей ваш світ вписуються. І які ніяким чином не хочуть змінити вас під себе. З якими ви на одному боці.
Не дозволяйте нікому звинувачувати себе в егоїзмі. По-перше, це означає лише те, що людина викручує вам руки, а по-друге, егоїзм - це не образа, а гідність о. Їм треба пишатися, його треба плекати, його треба нести перед собою, от щоб ніхто не сумнівався в тому, що ви не глина, з якої можна зліпити що завгодно, а мармур, ви - скеля, вас не посунеш.
