Наші чоловіки та їхні секрети. Любиш - катайся
Пару років тому я переїхав до району, де народився і виріс. Важко описати, які почуття відчуваєш, коли йдеш вулицею, на якій вперше поцілував дівчинку, перший раз побився, викурив першу (і, на жаль, не останню) сигарету. Але найприємніші спогади у мене були пов'язані з катанням з гірок у парку. Переїхав я влітку, так що півроку передчував, як морозним зимовим вечором весь закутаний, як годиться, в теплих рукавицях, піду туди кататися. Навіть санки купив ще у вересні! Але, як це часто буває, коли прийшла зима, мені вже було не до гірок і катання. Я сварився з дівчиною, на роботі аврал за авралом, і, коли у мене видався вільний вечір, було вже друге березня. Спочатку я сумнівався, але потім плюнув, дочекався темряви і відправився в парк. І нехай я був там один, і нехай сніг майже весь розтанув, і санки їхали навіть з крутого схилу ледве-ледве, і я в підсумку врізався в дерево і розсік брову, я був щасливий. Сподіваюся коли-небудь привести туди своїх дітей (правда, спилявши попередньо прокляте дерево). Іван, 27
Моя хороша
В інституті я зустрічався з дуже хорошою дівчинкою - відмінницею, старостою курсу, членом дискусійного клубу тощо. Вона була такою правильною, що навіть поцілувати її мені вдалося тільки на п'ятому побаченні, і то тільки тому, що я зводив її на заумний французький фільм - і вона розтанула. З сексом взагалі проблема: цілий рік я її вмовляв, демонстрував серйозні наміри, чесно висиджував нудні сімейні обіди. Наш перший раз трапився на її дні народження, причому все було швидко і сумбурно. Незабаром ми розлучилися. І ось вже років п'ять пройшло, а я все ніяк не можу її забути. І яка вона була мила, і як смішно плакала в кіно під час сумних моментів і соромилася цього. І як допомагала всім, хто просив, з домашніми завданнями і ніколи не видавала прогульників. І як хвилювалася перед виступами в клубі, і червоніла. Згадую і шкодую, що був такий дурень! Олексій, 27
Мережевий бізнес
Я вчуся на заочному і тружуся помічником керівника в будфірмі. Робота нормальна, гроші непогані, але є одна заковика: начальство обожнює навантажувати мене непрофільними завданнями! То я їм повинен пакет куди-небудь відвезти (кур'єр у нас є), то клієнтів умовити купувати нашу продукцію (менеджер з продажу теж є), то ще щось. Останньою краплею стала вимога генерального налаштувати локальну мережу. Я в комп'ютерах розбираюся, але не до такої міри, щоб виконувати функції адміна, та ще й безкоштовно! Загалом, поставив я їх перед фактом: або вони перестають затикати мною дірки в штатному розписі, або я йду. А шеф теж не розгубився і запропонував мені або сидіти тихо, або готуватися до звільнення з таким записом у трудовій книжці, після якої мене жодна пристойна фірма до себе не візьме. Тепер ось штудую підручники з мережевих конфігурацій і мовчаю... Олексій, 22
Зять під опіку
Моя молодша сестра завжди мріяла вийти заміж і завести купу дітей. Її Микита не красень, але хороший мужик, з пристойною зарплатою, квартирою, машиною. Але головне - закохався він у нашу Настю по вуха. Призначили весілля. А дня за три до неї я побачив майбутнього зятя в кафе з незнайомкою. Дівиця ревіла білугою, а Микита гладив її по голові і заспокоював. Мені це не сподобалося, але я не став їм заважати, а ввечері подзвонив йому і сказав, що є розмова. Він зізнався, що це його колишня дівчина, яка досі його любить, а він їй сказав, що все скінчено. Я попередив його, що, якщо він сестричку образить, я його з-під землі дістану. Роки два вже живуть душа в душу, так що, може, і не доведеться загрозу виконувати. А Насті я так нічого і не сказав - навіщо її даремно засмучувати. Василь, 30
Думаю, що Василь правильно зробив, що нічого не розповів. Навіщо псувати щастя рідної людини? Тим більше що Микита всього лише хотів порозумітися з колишньою. Так він показав, що налаштований серйозно і нікого не обманює. І перевірка двома роками пройдена! Катерина, 18
