Жінки втрачають в результаті кожного похмілля більше нейронів, ніж чоловіки, при тій же мірі зловживання алкоголем. У всякому разі, на мишах це доведено повністю.
Вчені під керівництвом Христини Вайрен (Kristine Wiren), встановили, що у мишей-алкоголіків самки набагато сильніше самців схильні до нейротоксичного впливу абстинентного синдрому - просто кажучи, похмілля. Виявилося, що і схильність тварин до важких форм синдрому скасування залежить від статевої приналежності.
Автори проаналізували відмінності в експресії генів при відмові від вживання алкоголю у різних ліній мишей. Було задіяно 4 експериментальних групи тварин (2 групи самок і 2 групи самців) і 4 групи контролю. З експериментальних 1 група самок і 1 група самців відрізнялися генетичною схильністю до важкого синдрому скасування, а решта два - навпаки, стійкістю до розвитку цього стану. Була протестована експресія 5 тис. генів в клітинах префронтальної кори - зони мозку, задіяної в складному плануванні, прояві індивідуальності та соціальній поведінці, а заодно і в розвитку реакцій мозку на абстинентний синдром. У результаті в кожній групі тварин було ідентифіковано 295 генів, експресія яких змінюється під дією алкоголю.
Крім того, автори оцінили загибель клітин мозку при синдромі скасування. Для цього вони проаналізували стан клітин бічної париєтальної зони кори головного мозку через 10 днів після припинення вживання тваринами алкоголю. Крім того, що в мозку самок спостерігалися набагато більш виражені порушення, автори продемонстрували, що мозок самців реагує на синдром скасування не так, як мозок самок. Майже половина регульованих алкоголем генів у клітинах мозку самців бере участь у процесах відновлення, в тому числі у видаленні пошкоджених білків. Водночас нейрони самок відповідають на аналогічну стимуляцію запуском процесів запрограмованої клітинної загибелі (апоптозу).
Активна загибель клітин може призводити до порушень пізнавальної і рухової функцій, що пов'язуються з важкими формами алкоголізму. Крім того, порушення функції гальмування, забезпечуваної префронтальною корою, сприяє безконтрольному вживанню алкоголю та розвитку алкогольної залежності.
Автори планують вивчити можливий вплив статевих гормонів на характер синдрому скасування і його можливі наслідки. Крім того, вони вважають за необхідне оцінити ці наслідки протягом більш тривалого періоду, оскільки можливо, що пошкодження чоловічого мозку розвиваються на більш пізньому етапі процесу. Можливо, що клітини чоловічого мозку, навпаки, пошкоджуються швидше жіночих і, відповідно, раніше починають відновлюватися.
Тим часом, розробляється «антипохмелін» нового покоління - читайте про це: «Пияцтво і гормони».
«Комерційна біотехнологія»
