Детальна інформація про пам'ятки. Опис, фотографії та карта з вказівкою найближчих значущих об'єктів. Назва англійською мовою - Promenade des Anglais.
Англійська набережна - символ Ніцци, головна і найгламурніша артерія міста, найвідоміший французький бульвар за межами Парижа.
Шестикілометровий променад тягнеться від аеропорту до набережної Эта-Уні, повторюючи вигин бухти з чарівною назвою «затока Ангелів». За однією легендою, затока названа так через «морських ангелів» - плоскотілі акули з плавниками, схожими на крила. По - іншому, ангели вказали вигнаним з раю Адаму і Єві тутешній берег, подібний до Едема.
У XVIII столітті цей райський куточок особливо полюбили заможні англійці - вони проводили тут зими. Одна особливо сувора зима пригнала в теплу Ніццу безліч жебраків з півночі, і англійці дали їм роботу - побудувати вздовж моря дорогу для прогулянок. Так виникла набережна, яку місто розширило і збільшило. Після анексії Ніцци Францією в 1860 році набережна отримала назву Англійської.
Місцеві жителі називають її «Променад» або коротко - «Пром». По Прому гуляють і вдень, і ввечері, при світлі ліхтарів, які одночасно служать орієнтиром для літаків, що підлітають до аеропорту Ніцци. Можна проїхати набережною на маленькому білому туристичному поїзді, можна взяти напрокат велосипед, але по головній вулиці курортного міста найкраще повільно пройтися пішки - як ходили колись тут члени російської імператорської сім'ї, Антон Чехов, Скотт Фіцджеральд або Фрідріх Ніцше. Повз Середземноморський палац у стилі ар-деко (нещодавно відновленого колишнього казино - тепер у цій будівлі готель, але казино теж є); повз Історичний музей у палаці Массена; повз рожеватий купол розкішного готелю «Негреско» (серед безлічі знаменитостей, які в ньому зупинялися, - Ернест Хемінгуей, Марлен Дітріх, Коко Шанель)...
Якщо турист хоче скупатися, зробити це легко: неширокий галечний пляж починається відразу за набережною. Правда, на його безкоштовних ділянках ніяких зручностей не знайдеться - ні кабін для переодягання, ні душа, ні туалету. Все це і ще лежаки, парасольки, офіціантів із закусками і напоями і подекуди навіть пісок замість каменів можна отримати на платних (недешевих) ділянках пляжу.
Однак найприємніше проведення часу на Англійській набережній - це сидіти і дивитися на виблискуючу затоку. Анрі Матісс говорив, що море в Ніцці неймовірного, фантастичного кольору. Для любування морем тут крім звичайних білих лавок стоять знамениті сині крісла. Традиція ставити сині крісла почалася в 1950 році, і з тих пір і місцеві жителі, і туристи так звикли до них, що коли в 2003 році крісла спробували прибрати, громадськість обурилася. У них фотографуються або просто відпочивають після обіду - так, як колись робили Сомерсет Моем і Грем Грін. Правда, крісла тоді були інші, зараз використовується вже третя модель. Але море фантастичного кольору все те ж саме.
